Громадська організація «Центр креативу»
Громадська організація «Центр креативу» працює вже кілька років. Реєстрацією статуту і статутних документів займалась особисто, тому що мені це не складно, оскільки за фахом – юрист. Сама писала статут. Мета нашої організації – допомога і підтримка талановитих дітей Рівного і Рівненщини, та, певно, і не тільки Рівненщини, і не тільки талановитих, а чимось особливих. Я маю змогу спілкуватися з дітьми, які потерпають від тих чи інших хвороб, але при тому вони надзвичайно талановиті і не можуть самотужки розвиватися. Намагаюся їм допомогти.
Як письменниця зустрілася з Марійкою Колеснік у дитячій обласній лікарні, відвідуючи відділення онкогематології. Перед святом Миколая відвідувала діток і дарувала свою книгу «Крамниця часу». І в останній палаті познайомилася з Марійкою. Довідалася, що дівчинка мешкає у селі Плоска на Дубенщині. У неї рак головного мозку, вона якраз проходила курс хіміотерапії. Але мама розповідала про те, що дитина надзвичайно терпляча, сприймає все як є, ніколи не скаржиться на труднощі, на біль, на випробування. Найбільша мрія дівчинки – самостійно піти до школи, тому що останнім часом тато її носив на руках, коли вона вже не могла ходити; а ще вона мріяла вийти своїми ніжками до дошки як раніше, а не лише сидіти за партою.
І ми з нею разом написали лист до святого Миколая. Ну а чим може допомогти письменник дитині як не написанням казок, історій? Вона мені надиктовувала на диктофон, а я вже вдома набирала на комп’ютері, і стала публікувати у себе на сторінці у фейсбуці. Поширювалося дуже багатьма людьми, тому що дитина потребувала і ліків, і матеріальної підтримки, чимало друзів відгукнулося. І ось в такий спосіб ми з Марійкою написали кілька казок, а підзніше надрукували книгу, яка називається «Диво». Це перше «Диво» Марійки Колеснік, бо хоча вона втратила і зір, і мову, але здоров’я повернулося до неї. Згодом ми створили ще одну книжечку – «Друге диво», але вже у жанрі нон-фікшн. Тут розповідається про те, як вона прожила цю ситуацію. Що заслуговує на увагу, що не зважаючи на такі серйозні випробування, дитина із гумором ставиться до життя, із такою вірою. Марійка проілюструвала цю книгу, як і першу. Ми презентували книгу. Оскільки хімія позбавила дівчинку волоссячка, що її дуже засмучувало, бо до лікування мала довгі коси, і мріяла про перуку, яку можна було б заплести, то святий Миколай, хоча й липневий, подарував їй кілька перук. Так почалася моя громадська діяльність.
Згодом почала знайомитися з іншими дітками. Третьокласниця надрукувала свою книгу про кенгуру, подарувала першій вчительці на її день народження. Така цікава дитина й цікава історія. Маленька авторка продовжує писати, ми редагуємо, спілкуємося.
Ми зняли анімацію з Надійкою Коркош, ученицею 12-ї школи. Надійка виступила у ролі ілюстратора та оператора, самостійно змонтувала анімацію зі своїх ілюстрацій на казку мого сина Андрія.
Зараз ми готуємо виставку пластилінових робіт Настуні Мандзюк. Вона з Мирогощі, що на Дубенщині. Ця дитина має м’язову атрофію, м’язи атрофуються. Допомагаю зібрати кошти на лікування. На препарат, який знову зможе її поставити на ноги, необхідно майже 8 мільйонів гривень. Настуня пише картини, ми плануємо надрукувати каталог її робіт.
Громадська організація реалізує всебічну допомогу для дітей, які цього потребують. Серед ще незгаданого – проведення букпаті, мистецьких заходів, персональні зустрічі із талановитими дітьми та їхніми батьками.
До громадської організації долучаються волонтери, а журналісти завжди інформують про її діяльність. Я дуже вдячна усім, хто підтримує. Мені подобається, що ця ініціатива є адресною – ти безпосередньо торкаєшся долі дитини, намагаєшся їй допомогти і ти бачиш результат!
Детальніше про ГО «Центр креативу»:
