Починаючи 1974 року, Орися Рябунець є постійною учасницею обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок й фестивалів. У її творчій біографії вже понад 530 подій, серед яких:
- Республіканські виставки «Традиції рідного краю» (м. Київ, музей народної архітектури та побуту України, 1978), «З народних джерел Рівненщини» (м. Київ, 1981), «В сім'ї вольній, новій» (м. Київ, 1984,1988, 1991, 1992), «З народних джерел Полісся» (музей архітектури та побуту України, м. Київ, 1985,1992);
- Республіканські виставки «Материнська пісня» (м. Київ, 1986), «У вінок Кобзарю» (м. Канів, 1989);
- виставка для учасників Всесвітнього конгресу українців на святі «Слов'янське коло» (м. Київ, 1992);
- Всесоюзні виставки декоративно-ужиткового мистецтва (м. Москва, 1980, 1982);
- Всеукраїнські виставки аматорського та декоративно-ужиткового мистецтва в Українському Домі м. Києві «Українська писанка» – 2011, 2013, 2015», «Український сувенір – 2010, 2014», «Барвиста Україна – 2003–2012», «У гості до українців» (м. Київ, 2016, 2017);
- виставки сільського зеленого туризму «Українське село запрошує» (2002–2017, м. Київ);
- творчі звіти майстрів мистецтв та художніх колективів Рівненщини в Києві «Піснею озвалось Погориння» (1999, 2001), «Весняний передзвін Погоринського краю» (2004), « Пісні бурштинового краю» (2009);
- Міжнародні фестивалі: «Котилася торба» (м. Вараш, м Дубно, 2002–2018), «Родослав» (м. Івано-Франківськ, 2002, 2003,2016), «Берегиня» (м. Луцьк, 1991–2018), «Древлянські джерела» (м. Рівне, 2010) та ін.;
- Міжнародне свято літератури та мистецтва «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський Житомирської області, 1991–2019);
- Міжнародні: фестивалі «Підляська осінь» (Більськ-Підляшшя, Польща, 2001–2017), «Балтика» (м. Вільнюс, 2008), Днів культури України в Польщі (м. Ольштин, 2009) та Республіки Білорусь (м.Брест, 2009), «На Івана, на Купала» (Польща, 2010); Міжнародна виставка Промислової спадщини та підземного туризму (м. Забже, Польща, 2012); фестиваль «Hand Craft 2012» (м. Люблін, Польща), «З мальованої скрині» (м. Кельштин, Польща, з 2006 по 2017); фестиваль партнерських міст у м. Пьотрикув Трибунальський (2018, 2019), де майстриня взяла участь у виставках та навчанні технік художньої вишивки місцевих майстрів; фестиваль «Забавкі полеські» (м. Владава, Польща, 2019);
- Всеукраїнські фестивалі та свята «Молюсь за тебе, Україно» (м. Тернопіль, 2011), «Встань, козацька славо!» (м. Радивилів Рівненської області, 2011), «Красносільські вітряки» (с. Красносілля Рівненської області, 2012–2018), «Рушники мого краю» (м. Андрушівка Житомирської області, 2016, 2018);
- Обласні фестивалі «Бурштиновий шлях» (смт Володимирець, 2012-2017), «Зелене Купало в літо упало» (м. Корець, 2012–2018), «Спасова борода» (смт Володимирець, 2015), «Барви Надстир’я» (м. Вараш, 2014–2018), «Журавлина» (с. Бродниця Рівненської області, 2017, 2018), «Водіння Куста» (с. Сварицевичі Рівненської області, 2017);
- Всеукраїнський ярмарок-форум «Український національний костюм: поліський вимір» (м. Рівне, 2021);
- Свята «Музейні гостини» (м. Рівне, 1992–2018), «Замкові гостини» (м. Острог, 2010–2017), Всеукраїнські свята «Бісерна веселка» (м. Хмельницький 2010, 2017) та ін.
- Персональні виставки – у Центральному етнографічному музеї в м. Варшаві (Польща, 2009), м. Рівне, м. Київ.
Роботи майстрині знаходяться у різних куточках планети: Канаді, Австралії, Польщі, Німеччині, Франції та музеях України.
На Міжнародному фестивалі українського мистецтва в м. Дніпропетровську (2009) її рушник «Рівне вечірнє» був удостоєний першої премії, а гердан «З бабусиної скрині» – третьої премії.
У 2016 році в м. Андрушівка Житомирської області на Всеукраїнському фестивалі декоративно-ужиткового мистецтва «Рушники мого краю» вийшла переможицею у номінації «Кращий традиційний рушник», а в 2018 р. – перемогла у номінації «Кращий сучасний рушник» і нагороджена дипломами та цінними подарунками.
Чимало Орися Іванівна працює й з бісером – її ґердани, силянки, намиста є в багатьох колекціях України та за кордоном.
Орися Іванівна постійно проводить майстер-класи з різноманітних технік вишивки і бісероплетіння для відвідувачів виставок та ярмарків народного мистецтва. Особливо актуальним це є у міжнародних імпрезах, організованих у традиційних центрах презентації народної культури (музей етнографії у Варшаві чи подібних центрах Ольштина, Більська-Підляського, Кентшина, Любліна, Зарже (Польща) або Вільнюса (Литва), а також в українських осередках народної творчості – Пирогово, Коломия, Опішня та ін.) або на регіональних експонуваннях у Берестечку, Плюшевій, Сарнах, Острозі, Вараші, Гощі тощо.
У липні 2019 року виповнилось 45 років виставкової діяльності майстрині.
За матеріалами:
Столярчук Б. Рябунець Орися Іванівна // Митці Рівненщини: енциклопедичний довідник / Б. Столярчук. – Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 285–286;
Виткалов С. В. Народні мистецькі традиції в естетичному синтезі сучасності: художня ойкумена наснаги Орисі Рябунець // Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне : Дятлик М. С., 2014. – С. 121–128;
Міська премія імені Василя Павлюка в галузі народного мистецтва [О. І. Рябунець] : інформ. дайджест. Вип. 10 / Центр. міська б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад.: Н. Гайдук, Т. Сяська. – Рівне : [б. в.], 2021. – 13 с. – (Серія «Лауреати найвищих відзнак Рівного»). – Також в мережі Інтернет: https://rivnecbs.com.ua/publications/127-miska-premija-imeni-vasilja-pavljuka-v-galuzi-narodnogo-mistectva-informacijnij-dajdzhest-vipusk-10 (дата звернення: 27.12.2022).