Тарас Шевченко Кобзар 2013
Коментар Олени Медведєвої:
«Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року видання вишитий повністю без скорочення. На обкладинці – шкіра. Багато про нього було друкованих матеріалах, там усі деталі. Додам тільки, що вишито навіть і технічні дані, що друк дозволявся, коли було підписано до друку – це також вишито.
Над цією книгою я працювала не сама, а в парі з Анною Тимошок, нашою рівненською дизайнеркою, і вона виступила технічним і художнім редактором. Я вишивала, а вона мені допомогла зі схемами – вона намалювала це обрамлення, яке вишите хрестиком. Тут уже кольори зовсім інші, хоча полотно те ж саме – сірий льон, дикий льон його ще називають. Три кольори коричневих ниток, тому що далі ви побачите монохромні роботи Шевченкові вишиті теж в таких коричневих тонах. Шмуцтитули збережені ті, що були в оригіналі. Бо коли ми робили пілотну сторінку, яку, до речі, ми подарували Острозькому музею книги і друкарства, то «Катерина» була вишита курсивом сучасним. Потім ми почали спілкуватися з шевченкознавцями з Національного музею книги і друкарства Києва, і вони нам порекомендували зберегти автентику, тому навіть присвяти, які були в першому «Кобзарі», вони збережені. Далі вже вони були забрані. Мова оригіналу і без скорочення. Додані його шість малярських робіт. Можу тоді назвати ці шість малярських робіт – це «Бандурист» або «Сліпий» (друга назва цієї його роботи). Потім – «Катерина» і «Тополя». Далі у нас іде «Циганка-ворожка», за яку Шевченко отримав срібну медаль в Петербурзі. Ще є «Визволення апостола Петра з в’язниці» – маловідома робота, тому що це релігійна тематика, за радянського часу вона заборонялася. І «Автопортрет» 1840 року.
Скільки ця книга мандрувала! Була в Києві в усіх музеях відомих. У школах і ВИШах Рівного. Презентувався «Кобзар» в Острозькій академії, в Музеї стародруків.
Детальніше про книгу:
У Рівному вишили «Кобзар» // Рівненська правда. – 2013. – 24 жовт. – С. 13.
Дудко З. Першовишивальниці «Кобзаря» / З. Дудко // Рівне Експрес. – 2013. – 31 жовт. – С. 1.
Миколайчук В. Унікальний вишитий «Кобзар» створили в Рівному : [відеосюжет] / Володимир Миколайчук // Youtube : [канал «Сьогодні»]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=xXCje8BOOc4&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1dXmDu9hWDq1Pze-Uk2BMHEzlhz1Kmg1f_KcDA9j7xiAfHUGCj57imSo4. – Назва з екрану. – Дата публікації: 18 бер. 2020.
Книги іноземними мовами
Bible : Psalms. – 2014.
Mickiewicz А. Oda do Młodości / Adam Mickiewicz. – 2014.
Коментар Олени Медведєвої:
Маю у своєму доробку 2 книги іноземними мовами – польською та англійською. Книги однотипні за розміром та технікою виконання, обидві у вишитих шкіряних обкладинках.
Як виникла ідея створення англійської книги? Часто подорожую, мене також запрошують за кордон. У інших країнах завжди намагаюся придбати якісь сувеніри, але і приїхати з подарунками, які б ототожнювалися з Україною. Перебуваючи в сувенірних лавках, магазинах я зрозуміла, а чому б мені не створити вишивану книгу англійською мовою, оскільки це мова яку розуміють в усьому світі. Взялася за перше видання. Їхала на Схід, до Ізраїлю, і вирішила вишити кілька псалмів англійською мовою. Ось тут вони, без жодної помилки. Щоразу коли книга вишивається, вона перевіряється. Тут перевіряли люди – вчителі англійської мови.
Вийшов цікавий шрифт, як на мене. Саме тоді власне і був створений мною перший вишиваний англомовний шрифт. Вишила форзаци. Мені вони дуже подобаються власне.
І Адам Міцкевич «Ода до молодості» теж має вишиті форзаци, а вишитий цей твір польською мовою. Також перевірений. Було кілька помилок, звичайно, я виправила, не без того, тому що це ручна робота. Але хочу зазначити, якщо говорити про шрифти саме вишивані, то із цих трьох (український, англійський і польський) найскладніший мені польський, тому що доводиться тут виконувати, такі літери вишивати, які складніші в техніці виконання. Але була цьогоріч у Болгарії, ми вели перемовини, щоб болгарською вишивати (це не складно). І зустрічалася в Луцьку цьогоріч з білорусами, вони бачили «Лісову пісню», і вони зараз думають про вишивання теж якогось білоруського твору (білоруською теж не складно вишивати). Принципово не вишиваю російською.
Франко І. Народна пісня / Іван Франко. – Рівне: Креативна книга, 2016.
Коментар Олени Медведєвої:
«Народна пісня» Івана Франка. Обкладинка книги виконана з темно-синьої шкіри. На ній вишитий візерунок, який відтворений з однієї із улюблених вишиванок Івана Франка, і безпосередньо прізвище та ім’я автора і назва книги вишита люрексовими нитками золотими. Тому що хотілося, щоби людина. яка вперше бачить цю книгу, бачила синьо-жовті кольори. Тому що в цьому виданні вишита лише патріотична лірика, ніякої інтимної, лише патріотична. Тому що рік завершення роботи – це 2016-й, ще одразу після революції, зрозуміло, що революції гідності. Хотілося в такий спосіб нагадати нашому суспільству про стійкість української позиції.
Я сама вибирала, які вірші вишивати. Розпочала з «Народної пісні», тому що це перший Франковий вірш, який був надрукований в періодиці, в 1873 році. Вишиті тут і «З вершин і низин», «Веснянки» всім відомі, потім «Наймит». Тут уже вірші вишивалися великим шрифтом на коричневих сторіночках. «Беркут» був досить актуальний, він і є, «Каменярі». Хочу сказати, що особливий якийсь трепет відчувала, коли вишивала цей твір, просто сльози на очі наверталися, тому що певно є різні періоди в житті країни і в житті людини, коли ти по-іншому переосмислюєш зміст твору і проживаєш його по іншому.
Ось ви бачите жовто-блакитні сторінки. Вони не випадкові в цій книзі, тому що на них я вишила ті вірші, які заборонялися за радянської доби. Виокремила їх ось так. «Не пора, не пора москалеви й ляхови …», «Розвивай ся ти високий дубе, весна красна буде!..», «Хрест», «Ляхам» знову ж таки, «Знайомим і незнайомим», «Сонети», «Вольні сонети», «Пісня будущини». Із збірки «Мій Ізмарагд» нашої улюбленої, «Поет мовить», «Україна мовить», такий діалог. «Сідоглавому», «Декадент» звичайно, і пролог із «Мойсея» вишитий – «Мойсей» не весь, лише пролог. І завершується книга віршем, який написаний в лютому 1916 року, останнім віршем, фактично, Івана Франка. Він присвячений Зоні Юзичинській. «Не мовчи, коли, гордо пишаючись, велегласно брехня гомонить…».
І післямова – тут трішечки своїх емоцій вишила, тому що щоразу, коли намагаюся братися за вишивання якоїсь книги, Я побуваю в тих місцях, які у якийсь, той чи інший спосіб пов’язані з автором. Вивчаю творчість, біографію, все-все. Ну і післямова – це, якось так, в мене вона народилася як мова мого серця фактично, тому що хотілося висловити слова захоплення цією величезною постаттю, постаттю Івана Франка, і тому Я вишила одну із теж моїх улюблених цитат Франкових, що «Я більше бачу щодень книжок, аніж людей…», – зізнався якось Іван Франко, «…А це погано», поганий вплив має на письменників література, коли вони пишучи звертаються думками до прочитаних книжок замість того, щоб бачити живих людей свого часу. Круто, правда?
Ну і вишитий «Зміст». Я не завжди вишиваю зміст, але тут він вдався. І вишиті форзаци теж цим візеруночком. Ось і так. Псевдобинти і вставочки як в книгах-стародруках. Вага цієї книги 5 кг.
Ця книга і книга Ліни Костенко «Я поцілую мальву у щоку» була кілька років тому у Празі, Я з цими книгами їздила на запрошення української діаспори – це благодійний фонд, якщо Я не помиляюся, «Берегиня», Марія Скиба мене запрошувала. До речі, теж дуже цікаве було наше знайомство, вона мене розшукала в Інтернеті і написала мені, і в такий спосіб ми познайомилися, і Я взяла дозвіл відповідного органу на перевезення цих книг за кордон, і поїхала до Праги, на день вишиванки. Неподалік центру Праги звели пам’ятник Тарасові Шевченкові, і ось на це свято його одягнули у вишиванку, був посол, були українці зібралися, і там ми святкували наше українське свято.
Детальніше про книгу:
Цимбалюк Є. «Народна пісня» Івана Франка «видрукувана» нитками: [Електронний ресурс] / Євген Цимбалюк, Олександра Юркова // Голос України. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/279026. – Назва з екрану. – Дата публікації: 12 листоп. 2016.
Костенко Л. Я поцілую мальву у щоку / Л. Костенко. – Рівне: Креативна книга, 2017-2018.
Коментар Олени Медведєвої:
Щодо книги Ліни Костенко «Я поцілую мальву у щоку» - це цитата з її вірша «Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх…». І на сам кінець він завершується словами: «…що мені магнолії, агави? Я поцілую мальву у щоку». Історія про нашу українську квітку.
У книзі вишиті 72 поезії нашої легендарної поетки сучасності на таких от світло-зелених полотнах. Це полотно фарбоване вручну, тому що Я не змогла придбати такого кольору ніде – ні в Інтернет магазинах, ні в нас в Рівному. Книга вишита великим шрифтом. Обрамлена кожна сторінка в дзеркальному відображенні мальвою в росі, як ліворуч, так і праворуч.
Що ще можна сказати про цю книгу?.. Що вона була за кордоном. Її читають. До роботи над вишиванням Ліниної поезії долучалися рівненські митці. Ми зробили такий своєрідний захід, коли дали клич усім охочим, чи не бажали би вони вишити літеру чи дві із Ліниної поезії. Вони погодилися. Це були і акторки, і вчителі, і спортсменки, і співачки. Всі, хто хотів долучитися, вони просто брали полотна, Я підготувала ці полотна, і вони вишивали чи літеру, чи слово, і воно так і залишилося у цій книзі. Зараз, коли вони приходять на екскурсії, то шукають свої сторінки, шукають ті вірші, в яких вишивані їхні слова, і згадують той час.
Для чого це було зроблено? В такий спосіб ми засвідчили навіть самій Ліні Василівні про те, що ми любимо її поезію, шануємо, захоплюємося і оскільки вже чимало пісень є на її слова, то сьогодні в Україні існує вишиваний Ліниний збірник.
Книга презентувалася в рівненській ЗОШ № 12 в той рік, коли Ліна Василівна святкувала свій ювілей 80 років. Оксана Пахльовська написала нам листа, подякувавши за цю роботу, тому що Ліна Василівна знає про існування цієї вишитої книги, вона дала добро на вишивання своїх віршів. І Оксана Пахльовська зазначила, що для родини це приємний подарунок.
Детальніше про книгу:
У міському будинку культури вишивали вірші Ліни Костенко : [Електронний ресурс] // Рівненський Міський Будинок Культури. – Режим доступу: https://mbkrivne.ucoz.net/publ/u_miskomu_budinku_kulturi_vishivali_virshi_lini_kostenko/1-1-0-358. – Назва з екрану. – Дата публікації: 30 листоп. 2017;
У Рівному вишивають вірші Ліни Костенко : [Електронний ресурс] // РадіоТрек. – Режим доступу: https://radiotrek.rv.ua/news/rivnenska_maystrynya_prezentuvala_novu_knygu_221436.html. – Назва з екрану. – Дата публікації: 30 листоп. 2017.
Ільницька Т. У Рівному презентували вишиту книгу поезій Ліни Костенко : [Електронний ресурс] / Тетяна Ільницька // День : day.kyiv.ua. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/news/190318-u-rivnomu-prezentuvaly-vyshytu-knygu-poeziy-liny-kostenko. – Назва з екрану. – Дата публікації: 19 бер. 2018.
Свирида Р. У Рівному презентували вишиту книгу поезій Ліни Костенко : [цифровий відеосюжет] / автор Роман Свирида ; оператор Сергій Сафта ; Олена Медведєва, Орися Примак, Ніна Ніколаєва // UA: Рівне / Інформаційна програма «День». – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?ref=external&v=2009123839406910. – Назва з екрану. – Дата публікації: 19 бер. 2018;
На Рівненщині вишили книгу поезії : [Електронний ресурс] // Подробности. – Режим доступу: https://podrobnosti.ua/2231977-na-rvnenshin-vishili-knigu-poez.html. – Назва з екрану. – Дата публікації: 20 бер. 2018.
Замкова Я. «Я поцілую мальву у щоку» - фоліант мисткині Олени Медведєвої, який вражає : [Електронний ресурс] / Яна Замкова // RvNews.rv.ua. – Режим доступу: https://rvnews.rv.ua/post/view/1521666627-ya-pociluyu-malvu-u-schoku----foliant-mistkini-oleni-medvedevoi-yakiy-vrazhae. – Назва з екрану. – Дата публікації: 21 бер. 2018.
Клюєва О. Книгу поезії вишили в Рівному : [цифровий відеосюжет] / автори: Ольга Клюєва, Сніжана Сидорук ; камера Микола Василюк ; Олена Медведєва, Ніна Ніколаєва // Телеканал «Інтер» / Новини. – Режим доступу: https://podrobnosti.ua/media/videos/2018/3/20/novosti-za-2018-03-20-0800_24baa57b0d50def08fc8101448083a76.mp4. – Назва з екрану. – Дата публікації: 20 бер. 2018
Новий шедевр від Олени Медведєвої: вишита книга Ліни Костенко : [Електронний ресурс] // Волинь. – Режим доступу: https://www.volyn.com.ua/news/100109-novyi-shedevr-vid-oleny-medvedievoi-vyshyta-knyha-liny-kostenko. – Назва з екрану. – Дата публікації: 30 березня 2018;
У Рівному можна побачити вишиту книгу поезії Ліни Костенко (фото) : [Електронний ресурс] // RIVNE.MEDIA. – Режим доступу: https://rivne.media/news/u-rivnomu-mozhna-pobachiti-vishitu-knihu-poezii-lini-kostenko-foto. – Назва з екрану. – Дата публікації: 8 трав. 2018;
Грищук Д. У Рівному представили унікальну книгу з вишитими поезіями Ліни Костенко (фото+відео) : [Електронний ресурс] / Денис Грищук // ЧаРівне.інфо. – Режим доступу: http://charivne.info/news/32508-u-rivnomu-predstavyly-unikalnu-knyhu-z-vyshytymy-poeziyamy-liny-kostenko-fotovideo. – Назва з екрану. – Дата публікації: 19 бер. 2021.
Євангелії
Святе письмо. Євангеліє від Св. Луки. – Рівне, Острог : Креативна книга, 2018.
Святе письмо. Євангеліє від Св. Івана. – Рівне, Острог : Креативна книга, 2018.
Святе письмо. Євангеліє від Св. Марка. – Рівне, Острог : Креативна книга, 2018.
Святе письмо. Євангеліє від Св. Матвія. – Рівне, Острог : Креативна книга, 2018.
Коментар Олени Медведєвої
Спершу були фоліанти, потім були мініатюри. Немає логіки. Спершу є потреба і ти відповідаєш на цю потребу. Чому фоліанти, тому що твори класиків української літератури вони ж об’ємні. І щоби їх вишити без скорочень – це треба о-го-го як багато площини полотна. А якщо робити книгу А-5 форматом, то це ви можете уявити, скільки би томів була «Лісова пісня», або Франкова книжка, не кажучи про чотири «Євангелія». Задум вишити Євангелія з’явився тоді, коли уже вишився перший «Кобзар». Я розповідала вам, тому що Рівненщина славиться власне «Пересопницьким Євангелієм», рукотворною книжкою, і першодрукованою «Острозькою Біблією». Зрозуміло, що якщо Я виготовляю вишивані книги, то мені просто було не оминути «Святе Письмо». Я взялася за нього, тим більше якраз такий був період в житті, коли було дуже приємно вишивати ці тексти, якісь такі близькі-близькі вони мені були. Тобто Я ніколи не беруся за роботу, яка мені не до вподоби. Тому що Я проживаю цей твір, проживаю не один раз – ну це ж сотні годин, це просто сотні-сотні-сотні-сотні годин.
Зовсім по іншому прочиталося «Святе Письмо». По-іншому подивилася на тих людей, які зустрічалися безпосередньо з Ісусом. Чотири «Євангелія» тому, що ну власне це чотири «Євангелія», які є чотири в «Пересопницькому», не більше, не менше. Ну і вони канонічні, ті, які визнані духовенством.
Що можу сказати – вишивала українською мовою. Кожна книга обрамлена іншим візерунком, але також українським, чорно-червоні кольори використовувалися, тому що я вивчала роботи Івана Федорова, друковані його. Він там використовував чорно-червоні кольори такі класичні, і мені теж хотілося. Я перейнялася його естетикою, його баченням, тому навіть кожна літера, яка розпочинає інший розділ, вона рослинно обрамлена, вона вишита в інший спосіб. А кожна літера, якою розпочинається новий текст (11-й, 12-й, 13-й), кожна літера також вишита червоною ниткою, хоча тексти вишиті всі чорними нитками на сірому полотні.
Полотно закуповувалося великим метражем в Рівному. Вишивалося, знову ж таки тією однією голкою. Так само кожна книга перечитувалася. В середньому по два роки працювалося над книгою. Хоча, Я вам розповідала, що паралельно могла мати і роботу над іншою книгою, для того щоби очі відпочивали. Тому що вишивати на сірому полотні досить складно. А коли Я переключалася на салатове Лінине полотно, то просто відпочивали очі. На блакитному відпочивали, на жовтому відпочивали. Здавалось би так, навіть не інша сфера діяльності, але тим не менше Я урізноманітнювала собі цю роботу. Були такі дні, коли вишивала десять годин протягом дня, дванадцять, чотирнадцять, і мені це було не складно. Мені це було дуже-дуже цікаво.
На обкладинках – шкіра використовується обов’язково. Так само є псевдо бинти, кутники, закладка, ці золоті сторіночки з термопласти, до яких пришивається вишиване полотно.
Ну і всі «Євангелія» вишиті без скорочення. Зберігаються в різьблених скринях, які виготовлені дубенськими майстрами на чолі з Андрієм Варетою. І матеріал – це черешня, дерево черешні.
Детальніше про книги:
Погорецький В. Вишиті Євангелія: подяка Богові : [інтерв’ю] : [Електронний ресурс] / Володимир Погорецький ; автор Віктор Мазаний // Золота пектораль. – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/вишиті-євангелія-подяка-богові/. – Назва з екрану. – Дата публікації: 11 жовт. 2018;
Вишиті Євангелія мандрують Рівненщиною : [Електронний ресурс] // Рівне вечірнє. – Режим доступу: https://rivnepost.rv.ua/news/vishiti-evanheliya-mandruyut-rivnenshchinoyu. – Назва з екрану. – Дата публікації: 19 вер. 2019.
Вишиване рівнянкою Євангеліє увійшло до Книги рекордів України (фото) : [Електронний ресурс] // Суспільне Рівне. – Режим доступу: https://rv.suspilne.media/news/46056. – Назва з екрану. – Дата публікації: 7 листоп. 2019;
Власова І. Майстриня з Рівного вишила унікальну книгу. Торкатися її можна лише в спеціальних рукавичках : [Електронний ресурс] / Інна Власова // ТСН. – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/maystrinya-z-rivnogo-vishila-unikalnu-knigu-torkatisya-yiyi-mozhna-lishe-v-specialnih-rukavichkah-1439766.html. – Назва з екрану. – Дата публікації: 7 листоп. 2019;
Ковальський В. Євангеліє від Матвія: у Києві показали унікальну книгу : [Електронний ресурс] / Валентин Ковальський // Вечірній Київ. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/36876/. – Назва з екрану. – Дата публікації: 7 листоп. 2019;
Осипчук І. В Украине зарегистрировали рекордное Евангелие: чем оно знаменито (фото) : [Електронний ресурс] / Ігор Осипчук ; фото Сергія Тушинського // Факти. – Режим доступу: https://society.fakty.ua/323638-v-ukraine-zaregistrirovali-rekordnoe-evangelie-chem-ono-znamenito-foto. – Назва з екрану. – Дата публікації: 7 листоп. 2019;
Царук Д. Вишите Євангеліє: рівненська мисткиня встановила рекорд України : [Електронний ресурс] / Діана Царук // Український інтерес. – Режим доступу: https://uain.press/news/vyshyte-yevangeliye-rivnenska-mystkynya-vstanovyla-rekord-ukrayiny-1106478. – Назва з екрану. – Дата публікації: 7 листоп. 2019;
Ільницька Т. Вишивану книгу рівненської майстрині визнали рекордною : [Електронний ресурс] / Тетяна Ільницька // День : day.kyiv.ua. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/news/081119-vyshyvanu-knygu-rivnenskoyi-maystryni-vyznaly-rekordnoyu. – Назва з екрану. – Дата публікації: 8 листоп. 2019;
Цікава Г. Рівненська майстриня вишила вручну "Євангеліє від Матвія" : [Електронний ресурс] / Галина Цікава // ОГО. – Режим доступу: https://ogo.ua/articles/view/2019-11-10/103219.html. – Назва з екрану. – Дата публікації: 10 листоп. 2019;
У Рівному майстриня вишила текст Євангелії і потрапила до Книги рекордів України : [Електронний ресурс] // Духовна велич Львова : Релігійний інтернет-ресурс. – Режим доступу: https://velychlviv.com/u-rivnomu-majstrynya-vyshyla-tekst-yevangeliyi-i-potrapyla-do-knygy-rekordiv-ukrayiny/. – Назва з екрану. – Дата публікації: 11 листоп. 2019;
Рекордне Євангеліє : [цифровий відеоролик] // Суспільне Око. – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?v=268988130708681. – Назва з екрану. – Дата публікації: 14 листоп. 2019;
Роса В. Олена Медведєва про найбільше "Вишите Євангеліє" / автор Володимир Роса ; Олена Медведєва // ГІТ: Громадське Інтерактивне Телебачення. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Q8YCa55RcYI. – Назва з екрану. – Дата публікації: 1 лют. 2020.
Триптих творів класиків української літератури
Українка Л. Лісова пісня : [уривок] / Леся Українка. – 2019.
Коментар Олени Медведєвої:
Щодо мініатюри Лесі Українки – вона перша вишита мініатюра в моїй колекції, і імовірно в світі. Я розповідала історію про те, що колекціонер, який володіє 40.000 мініатюр не мав вишитої – він замовляв у мене.
Щодо матеріалів – нитки DMC французькі, чорна нитка. Це класичний матеріал, який уже роками Я випробувала – дуже міцна нитка, тоненька. І шрифт тоді, коли я нею вишиваю, виходить гарний, літери теж непохилі. Матеріал використовую виробництва «Едельвіка», це Луцька фабрика – льон сірого кольору, сірого відтінку, тому що намагаюся книгу представити схожою до стародруку. Тому використовую сірий льон, хоча на ньому складніше вишивати, аніж на білому. Це щодо матеріалів.
Візерунок усіх мініатюр, і Тараса Шевченка, і Франкової, і Лесі Українки, взятий із альбому Олени Пчілки «Українські орнаменти». Візерунок Великої Волині він не випадковий, не вигаданий – він той, який уже передавався з покоління в покоління, якому сотні років.
«Леся Українка» цьогоріч представлена як лот на благодійному аукціоні «Свято без тата». Ця книга буде продана і кошти підуть тим сім’ям, де виховуються дітки, чиї батьки загинули в АТО або отримали поранення.
Це уривок,звичайно, тому що це мініатюра міжнародного зразка. всі мініатюри зберігаються в різьблених скринях, які мені виготовили майстри із Дубна. Очолює цей колектив майстрів Андрій Парета. І ці скриньки теж з візерунками Великої Волині. Ось вони. Бачите? Це не випадковий візерунок, ми це теж з ним обговорювали. От такі «трійнята», не «трійнята» – це дитячою мовою сказано, а власне це – «Триптих творів класиків української літератури», так можна назвати.
І триптих «Великодній триптих», тут знизу ви бачите, що уривки із «Нового Заповіту». До Великодня були вишиті ці книги, подаровані рівнянам на свято.
Мініатюра Лесі Українки була представлена у багатьох музеях України, на сам перед в Новоград-Волинських – це і в Літературному музеї Лесі Українки, і в Музеї родини Косачів. В Музеї Лесі Українки вона була власне там, де стояла колиска маленької Лесі, де її ліжечко – там є такий напис на стіні, де стояло ліжечко Лесі Українки. А в Музеї родини Косачів там справді стоїть колиска. І ми, коли робили фото-сет, поклали цю мініатюру в цю колисочку, в такий спосіб навіть сфотографували. До речі, у мене є власні фотографії, Я їх можу Вам надати, тому що це – своєрідний подарунок для Лесі. Вона була в Колодяжному представлена також, окрім фоліанта – вона була на фото-сеті. Вона була в Луцьку, вона була в світлиці Драгоманових, там неподалік самого замку, де вони винаймали квартиру, протягом року, там теж мініатюра ця була. Вона подорожувала сакральними місцями Рівненщини, теж фотографували ми її – «книжка-мандрівниця», можна так її назвати.
Детальніше про книгу:
Ільницька Т. Рівненська майстриня вишила книгу-мініатюру «Лісова пісня» : [Електронний ресурс] / Тетяна Ільницька // День : day.kyiv.ua. – Режим доступу: https://m.day.kyiv.ua/uk/news/260219-rivnenska-maystrynya-vyshyla-knygu-miniatyuru-lisova-pisnya. – Назва з екрану. – Дата публікації: 26 лют. 2019.
Душа Лесі Українки відтепер промовлятиме з вишитих сторінок : [Електронний ресурс] // Волинь. – Режим доступу: https://www.volyn.com.ua/news/122620-dusha-lesi-ukrainky-vidteper-promovliatyme-z-vyshytykh-storinok. – Назва з екрану. – Дата публікації: 3 бер. 2019;
Франко І. Каменярі (Уривок) / Іван Франко. – 2019.
Коментар Олени Медведєвої:
Франкова мініатюра – це уривок з його геніального твору «Каменярі». Ця книга була в Львові, звісно, в Музеї Івана Франка, в Національному університеті імені Івана Франка. З нею знайомилися викладачі, студенти. З нею знайомилися працівники музею. Ну і власне те, що ми поїхали до Львова і відвідали Франковий дім – це було своєрідне сакральне пошанування і самої постаті Івана Франка, і його творчості, тому що ми повезли і ось цей фоліант, і ось цю мініатюру. І робили також фотосесію в цих закладах. Тому люди схвально завжди відгукуються, і це приємно. Тому що вона і читалася – вона не просто горталася, а вона читалася. І одразу студентство з кафедри журналістики запросили на фотозйомку, на відеозйомку. Тобто вона користувалася попитом, її відфотографували, відзняли, тому що Львів’яни дуже шанують Франка – це їхній, власне, кумир, їхній пророк. Тому вона була у Львові.
Шевченко Т. Кобзар : Розрита Могила / Тарас Шевченко. – 2019.
Коментар Олени Медведєвої:
«Кобзар» Тараса Шевченка вишитий фактично в одному часовому коридорі разом із книгами Лесі Українки й Івана Франка. Його замовляють до приватних колекцій, люди купують. Він є в колекції музею Острога – музею книги і друкарства. Тому що вони що колекціонують? Вони колекціонують букварі, мініатюри тощо. Тому в карантинних навіть зйомках я бачила цей «Кобзарик» – його представляли як унікальну мініатюру їхньої колекції. То він там живе. Він був і в Острозькій академії в бібліотеці стародруків. До Києва я не пригадую, чи він їздив. Але мандрував Рівненщиною, тому що він був і в Берестечку – він фотографувався. Розміри всі ідентичні, тому що це триптих. Уривок із «Мертвим і живим, і ненародженим землякам моїм».
Щодо портретів мініатюр, то вони виконані технікою шовкографія. За основу бралися фотографії з Інтернету, які є у вільному доступі. І вони перемальовувалися, опрацьовувалися і згодом наносилися фарбою на полотно.
Детальніше про книги:
Єдиний у світі мініатюрний вишитий «Кобзар» з’явився на Рівненщині : [Електронний ресурс] // Волинь. – Режим доступу: https://www.volyn.com.ua/news/129707-iedynyi-u-sviti-miniatiurnyi-vyshytyi-kobzar-z-iavyvsia-na-rivnenshchyni. – Назва з екрану. – Дата публікації: 15 черв. 2019.
Українка Л. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка. – Рівне: Креативна книга, 2020.
Коментар Олени Медведєвої:
«Лісова пісня» Лесі Українки вишита форматом фоліанта – 60 см висота і 42 см ширина сторінки. Довго вагалася з вибором кольору шкіри для обкладинки, тому що «Лісова пісня» завжди асоціюється із зеленим кольором, а тут такий нетиповий червоний. Згодом Я зрозуміла, що рішення ухвалила правильно, бо червоний колір – це колір кохання, власне про що і є описано в «Лісовій пісні», і є окремі друковані видання Лесі Українки «Лісової пісні» теж у червоних обкладинках. Коли Я побачила в Колодяжному в музеї, Я геть заспокоїлася, для мене був це приємний факт.
Про цю книгу дуже багато написано, тому що вона презентувалася і в Волинському краєзнавчому музеї, і в Колодяжному, і в Новоград-Волинському, і в нас у Рівному. Інтерв’ю, до речі, чимало є і Віктора Степановича Мазаного, і воно на стільки це інтерв’ю розлоге, що там і філософія, і техніка виконання, і стилістика написання навіть самої «Лісової пісні», і мої вподобання творів Лесі Українки – що Я читала в дитинстві, що Я читаю зараз, як Я бачу «Лісову пісню» сьогодні, моє теперішнє прочитання – там абсолютно все. Там вказано те, що ілюстрації виконані Наталкою Серветник, хоча це ілюстрації Софії Караффи-Корбут, але вони виконані вручну, тому що воно малювалося на полотні. Без скорочення вишита книжка, маленьким шрифтом, в техніці шовкографії. А цей візеруночок це вже безпосередньо з обкладинки цього альбому Олени Пчілки «Український орнамент», знову ж таки в синьо-червоних кольорах, тому що ці кольори притаманні тій добі, в якій жила Леся Українка. Шрифт стебнівкою на сірому полотні, а не на білому. У мене на білому полотні ще немає жодної книги, хоча мені так хочеться вишити, бо це так приємно для очей. А це дуже складно, важко для очей – нема такого контрасту. Кількість сторінок, вага книги – це все вже зазначено в цих інтерв’ю.
Закладка з орнаментами геометричними, тому що родині Косачів подобалися такі геометричні орнаменти, вони казали, що рослинні уже запозичені з Європи, або вони трішечки навіть спольщують нашу орнаментику. Тому Я навіть щоразу, коли їду на Волинь, Я одягаю вишиванки лише з геометричним візерунком, Я рослинних не одягаю, особливо руж, вишитих руж я не одягаю, тому що хотілось би, якщо там, і родині це подобалося, догодити навіть в такий спосіб.
Ну ось теж роботи виконав мій син поліграфічні. До речі, дуже відповідальна робота інтролігатора – так називався раніше палітурник. Бо позаду, ви самі розумієте, два роки роботи, величезні кошти вкладені тут. Я не маю меценатів, фактично це кошти з бюджету нашої сім’ї. Мені профінансували чотири «Євангелія» моя донька і зять, власне зять сам і виявив ініціативу. Коли він побачив вишитий «Кобзар», він сказав: «А що би ти ще хотіла вишити?». Кажу: «Євангеліє» хотілося би вишити». Каже: «Давай я тобі допоможу».
Детальніше про книгу:
"Лісову пісню" Лесі Українки вишиває рівненська майстриня / Олена Медведєва : [цифровий відеосюжет] // Суспільне Рівне. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=BDmMfSqDXyo. – Назва з екрану. – Дата публікації: 30 жовт. 2019;
Вишила "Лісову пісню" // Рівне Експрес. - 2020. - № 3/16 січ./. - С. 5;
Власюк І. Унікальна робота: на вишиту "Лісову пісню" рівнянці знадобилося два роки : [цифровий відеосюжет] / Іванна Власюк, Олександр Бойко // TVRivne1 / Рівне 1 / Новини Рівного. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KvbrHlhI3pc. – Назва з екрану. – Дата публікації: 16 січ. 2020;
Возняк К. У Луцьку показали вишиту книгу «Лісової пісні» : [цифровий відеосюжет] / автор Катерина Возняк ; оператор Мирослав Хотимчук ; Олена Медведєва, Людмила Завада та ін. // ТРК Аверс / Новини на часі. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=lJyzYxe6YCU. – Назва з екрану. – Дата публікації: 16 січ. 2020;
Киримова Л. У Луцьку презентували вишиту "Лісову пісню" Лесі Українки : [цифровий відеосюжет] / журналістка Луїза Киримова ; оператор Максим Шинкар ; Олена Медведєва, Людмила Завада та ін. // 12 Канал. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Bebj8aPDYRo. – Назва з екрану. – Дата публікації: 16 січ. 2020;
Медведєва О. Олена Медведєва видала вишивану "Лісову пісню" : [цифровий відеоролик] / Олена Медведєва // Суспільне Рівне. – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?v=483097235918224. – Назва з екрану. – Дата публікації: 16 січ. 2020;
Павлова С. Два роки роботи: Олена Медведєва представила вишиту "Лісову пісню" : [цифровий відеосюжет] / авторка Світлана Павлова ; оператор Віталій Гаврилець ; Олена Медведєва, Наталія Серветник, Людмила Завада // Суспільне Рівне / Новини на Суспільному Луцьк. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=EfBH4bSoWuU. – Назва з екрану. – Дата публікації: 16 січ. 2020;
Столяренко О. Книга важить 7 кілограмів: у Луцьку презентували вишиту "Лісову пісню" Лесі Українки : [цифровий відеосюжет] / Ольга Столяренко, Олег Ткачук ; Олена Медведєва, Людмила Завада, Наталія Серветник // 5 канал. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZgOTqMF3qKU. – Назва з екрану. – Дата публікації: 17 січ. 2020;
Чайка І. Вишивану книгу "Лісова пісня" презентували у Колодяжному : [цифровий відеосюжет] / журналіст Ігор Чайка ; оператор Олег Гаврищук ; Людмила Завада, Олександра Саюк, Василь Лехкобит // 12 Канал. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=OY6xS5lyIuk. – Назва з екрану. – Дата публікації: 26 лют. 2020;
Чайка І. У музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному діти презентували «Лісову пісню» : [цифровий відеосюжет] / Ігор Чайка, Петро Юровчик, Олег Гаврищук ; Зоя Приступчук, Василь Лехкобит, Людмила Завада, Галина Оксенюк, Ольга Бойко // Суспільне Волинь / Новини на Суспільному Волинь.https://suspilne.media/16323-u-muzei-sadibi-lesi-ukrainki-v-kolodaznomu-diti-prezentuvali-lisovu-pisnu/ – Назва з екрану. – Дата публікації: 26 лют. 2020;
Олена Медведєва з книгою "Лісова пісня" : [цифровий відеоролик] // Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки. – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?v=2675494615999595. – Назва з екрану. – Дата публікації: 6 серп. 2020;
Костюк І. Олена Медведєва - авторка вишитої вручну книги "Лісова пісня" Лесі Українки : прямий етер : [цифровий відеоролик] / автор Ірина Костюк ; Олена Медведєва // Публічна бібліотека імені Лесі Українки, м. Київ. – Режим доступу: https://www.facebook.com/LUkLibrary/videos/1092613344541287. – Назва з екрану. – Дата публікації: 23 лют. 2021;
Солодовник Д. У Рівному презентували вишиту «Лісову пісню» : [цифровий відеосюжет] / автор Дарія Солодовник ; оператор Дмитро Сидор ; Віктор Мазаний, Олена Медведєва // Сфера-ТВ. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6aFZNpJ5bXg. – Назва з екрану. – Дата публікації: 24 лют. 2021;
68 тисяч вишитих літер // Рівне вечірнє. - 2021. - № 8/25 лют./. - С. 19;
Самчук У. Волинь / Улас Самчук. – 2020.
Коментар Олени Медведєвої:
Стосовно мініатюри Уласа Самчука «Волинь». Робота над нею розпочалася в листопаді позаминулого року, тобто їй уже два роки (в 2019 році), до 115-річчя від дня народження Уласа Самчука. На 115-річчя від дня народження Уласа Самчука вже готова книга була подарована Музею – це був офіційний захід. Вона була передана в руки директору Краєзнавчого музею.
Вона також виготовлена за міжнародним стандартом мініатюри. Візерунок знову ж таки із альбому Олени Пчілки «Український орнамент». Кольори, як і в попередніх мініатюрах, і в наступних використовуються у візерунку лише червоно-сині, а нитка для вишивання тексту лише чорна, тому що тоді є гарний контраст – можна читати.
Ініціювала вишивання цієї мініатюри громадська організація «Центр креативу» спільно з Літературним музеєм Уласа Самчука і Рівненською обласною організацією Національної спілки письменників України. На цей захід прийшли письменники, бібліотекарі, вчителі – всі, хто хотів долучитися. Було розкроєне полотно, була голка, власне, одна-єдина, яка вишила всі ці книги, і нею вишивався уривок з «Волині» Уласа Самчука.
Долучилися до цієї роботи і журналісти, теж вишивали, і художники. Згодом приїжджали відвідувачі-іноземці, то теж вишивали по одній літері, по дві літери – це і поляки, і американці, і німці. Словом, всі, хто бажав, вони долучалися. В такий спосіб ми хотіли засвідчити громадськості про те, що ми шануємо творчість Уласа Самчука. Він справді є нашим геніальним прозаїком, нашим земляком. І ми хотіли долучаючись навіть до мирних акцій протесту аби Міністерство освіти України переглянуло своє рішення і все таки повернуло вивчення твору Уласа Самчука «Марія» до шкільної програми, тому що жоден його твір сьогодні в шкільній програмі не вивчається, на жаль. Ця книга була мною подарована.
У мініатюрах однакова кількість сторінок. І кожну книгу, палітурні роботи, виконував мій син Андрій.
Детальніше про книгу:
Гордич В. 9х9 сантиметрів: у Рівному презентували вишиту мініатюру "Волині" Самчука : [цифровий відеосюжет] / Валентина Гордич, Ігор Прокопчук ; Олена Медведєва, Ірина Баковецька // Суспільне Рівне / Новини на Суспільному. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Wzv3DWJbdGA. – Назва з екрану. – Дата публікації: 13 лют. 2020;
Марчук І. 9х9 сантиметрів: у Рівному презентували вишиту мініатюру "Волині" Самчука : [Електронний ресурс] / Іван Марчук ; авторка Валентина Гордич // Суспільне : Новини. – Режим доступу: https://suspilne.media/14272-9h9-santimetriv-u-rivnomu-prezentuvali-visitu-miniaturu-volini-samcuka/. – Назва з екрану. – Дата публікації: 13 лют. 2020.
Великодній триптих.
Новий завіт : Молитва «Отче наш» : (Уривок) / переклад проф. Івана Огієнка ; палітурні роботи Андрія Медведєва ; ілюстрації Наталії Серветник. – 2020.
Новий завіт : Притча про блудного сина : (Уривок) / переклад проф. Івана Огієнка ; палітурні роботи Андрія Медведєва ; ілюстрації Наталії Серветник. – 2020.
Гімн про любов : Любов над усе : Новий завіт / переклад проф. Івана Огієнка ; палітурні роботи Андрія Медведєва ; ілюстрації Наталії Серветник. – 2020.
Коментар Олени Медведєвої:
Про «Великодній триптих». Він належить до серії «Карантинні хроніки», тому що всі ці три книги вишивалися під час карантину, коли ми всі були обмеженні в спілкуванні. Також різні візеруночки ви бачите на обкладинці. Обкладинка лише з полотна, у всіх мініатюрах лише з полотна, шкіра тут не використовувалася. Рівнянам був зроблений подарунок до Великодня, тому що вишилося три уривки з «Нового заповіту».
Класичний варіант, найбільш вживаний – це молитва «Отче наш». До речі, хочу сказати, що ці уривочки, які вишивалися – це з «Євангелія» в перекладі Івана Огієнка. Можна побачити його стилістику. Молитва «Отче наш» повністю вишита, навіть є передмова перед самою молитвою, рекомендації Христа, от він казав, як молитися. Хочу зазначити, що теж ця книга користується попитом, її замовляють в подарунок. Вона вишивається досить часто. Вишита «Притча про блудного сина» з метою ще раз нагадати власне і собі, і людям, що Бог є любов, так як написано в «Євангелії». І «Гімн про любов» – звичайно цей твір, який завжди цитується, на вустах, якою має бути любов.
Ілюстрації в цих книгах виконані вручну і їх виконала Наталка Серветник. Якщо це гімн про любов, відповідно тут символ «Серце» – асоціація з любов’ю. «Притча про блудного сина» – тут мова про надію, а саме «Якір» символізує надію. І молитва «Отче наш» – це хрест, це віра, символ віри.
Ось такий триптих. Щоразу, коли працюю над мініатюрою, то зауважую, що в середньому кілька місяців йде на виготовлення цієї книги. Можна сказати, що це місяці роботи, Я не можу сказати скільки конкретно місяців, тому що якось не зауважувала.
Презентація відбулася онлайн, у «Фейсбуці», тому що тоді не можна було зустрічатися. Не було велелюдних зустрічей взагалі – все було зачинене, і музей був зачинений. Тому вона відбулась он-лайн презентація. Але відбулася!
От розповідаю Вам про ці книги, і знову ж дійшла висновку, що робота не припинялася навіть під час карантину, і вона презентувалася. Під час карантину навіть був вишитий оцей «Кобзар в полотняній сорочці». Ми згодом до нього підійдемо, буду розповідати про нього. Тому, ось такі карантинні хроніки, «мініатюрні карантинні хроніки».
Детальніше про книги:
«Кобзар» Тараса Шевченка у полотняній сорочці»
Коментар Олени Медведєвої
«Кобзар» Тараса Шевченка у полотняній сорочці» – так ми його назвали, тому що обкладинка виконана із домотканого полотна. Вже ми бачимо, що на противагу попередньому «Кобзарю» використані синьо-червоні нитки, лише синьо-червоні нитки, і візерунок уже відрізняється. Власне наповнення, самі вірші лишилися ті ж, тому що це вісім творів його перших, які були надруковані, але оздоблення змінилося. Візерунок Великої Волині також наш.
Чим відрізняється цей від попередника? Ілюстраціями. Тут технікою «шовкографія» подані офорти Тараса Шевченка, виконані ним. Коли він перебував у різних експедиціях, він писав, а офорти у нього прекрасні.
Відповідно теж книга належить до карантинних хронік, вона вишивалася під час карантину. І ось подивіться його «Тополя», перенесена технікою шовкографії, теж вона така цікава, тому що з рештою він і писав цю роботу олівцем. Але у мене тут проглядається обличчя, вам не видно? Ось очі, то – ніс. Далі «Судня рада» є, дуже гарна його робота. Роботи про Київ, Тарас Шевченко у Києві. Просто геніальні його офорти. Не можна було оминути цих робіт, відповідно вони і подалися.
Ось тут нумерація сторіночок. Палітурні роботи цієї книги виконував вже мій син Андрій, і «Автопортрет» уже 1843 року. Ну в Шевченка взагалі надто багато автопортретів. Він любив писати себе, можливо, тому що людина, яка позувала, з нею потрібно було розраховуватися, а самому собі не потрібно було платити гроші – сідав художник перед дзеркалом і малював себе. Ще в нього є такий автопортрет зі свічкою, але він по композиційних розмірах не зовсім сюди підходив. Я займалася дизайном цієї книги. В мене так буває, що Я інколи вишию книгу абсолютно всю, і забуду навіть десь вказати, що це Я вишила – Я настільки захоплююся твором і автором, що Я просто в цьому розчиняюся, Я про себе забуваю. У «Рівне – 2020» вона була презентована і вона була презентована також он-лайн, тому що… Чи он-лайн, чи просто у Фейсбуці, Я вже не пригадую… Але те що не було велелюдною зустрічі, то це правда.
Ось бачите, ці книги беруться до рук у рукавичках лише, ці псевдобинти. Працювати з полотном на обкладинці дуже-дуже складно, тому що будь-яка пляма – вона лишається і її видно одразу. Охайність має бути максимальна.
Детальніше про книгу:
Солодовник Д. Рівнянка розповіла про вишитий "Кобзар" у "полотняній сорочці" : [цифровий відеосюжет] / автор Дарія Солодовник ; оператор В’ячеслав Мельник ; Олена Медведєва // Сфера-ТВ /Рівне. – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?v=562682897899146. – Назва з екрану. – Дата публікації: 12 лист. 2020.
Шевченко Т. Кобзар / Тарас Шевченко. – Рівне: Креативна книга, 2020.
Коментар Олени Медведєвої:
Отже, ми говоримо про вишиту шевченкіану, вишиту книжну шевченкіану. До неї увійшли «Кобзар» один, другий, мініатюрний «Кобзар», і «Кобзар» Тараса Шевченка А5 формату, як Я його називаю. Це розмір книги, до якого ми звикли, звичайний розмір, але обкладинка також виконана із полотна. Повністю ручна робота. Ось ви бачите зовсім інший шрифт вже, інший візеруночок такий обрамлення, тут форзаци, і вже скрізь іде «Креативна книга» вишита. Людина може ідентифікувати в якому році, місці виготовлялася ця книжка. Якщо, скажімо, попередні «Кобзарі» - фоліанти вишивалися мовою оригіналу, то цей вишивався і вишивається сучасною українською мовою. І розпочинається він не з вірша «Думи мої, думи мої…», а з «Причинної», тому що це вже уривки цих творів. «Тополя» є. Ілюстрації виконані технікою шовкографії. «Думи мої, думи мої…» і теж його «Автопортрет» 1843 року.
З кутниками, золоті зрізи, каптали, закладка, теж поліграфічні роботи мого сина. Такий монетизований варіант книги, можна сказати, тому що дуже подобається людям. Його зазвичай замовляють саме такого формату. Вага книги – не знаю скільки важить. Просто навіть не цікавилася, бо не було потреби. Але всі ці вишиті книги, про які я вам розповідала і ще буду розповідати – всі вони є рекордсменами, тому що кількість літер і знаків були пораховані, додавалися один до одного, і тоді встановився цьогоріч рекорд, понад пів-мільйона. Тобто кожна вишита книжка є офіційною рекордсменкою.
Самчук У. Марія = Maria / translated by C. Stephanie Paush. – Рівне: Креативна книга, 2021.
Коментар Олени Медведєвої:
Про вишиту «Марію» Уласа Самчука. Це вже перший тираж вишиваний, оскільки ці книги завжди якось вишиваються лише в одному екземплярі, хоча й іноді дублюються, але «Марія» була вишита одразу тиражем в три екземпляри. Це може вам смішно виглядати, а для мене це просто, ну Я не скажу, що це подвиг, але це для мене, знаєте, ну таке свято своєрідне, тому що тримати три однакових книги і вишитих. Різними шрифтами, різними мовами, але це надзвичайно приємно. Тому що «Марію» Уласа Самчука Я вишила англійською мовою в перекладі Стефанії Паош.
Дуже цікава історія цього перекладу. Річ у тім, що коли уже книги друкувалися іноземними мовами, КДБ знищувало їх – викуповували тираж, різали або палили, і Самчук про це знав. Коли він отримав переклад Стефанії Паош англійською мовою свого твору «Марія», він теж боявся, аби з ним не вчинили як з попередніми. Тому вони поставили на паузу друк цієї книги, і вона не була надрукована при житті Самчука. Англомовна «Марія» є надрукована, але не в перекладі Стефанії Паош. Відповідно, для мене був приємним той факт, що я здійснила Самчукову мрію навіть тоді, коли він пішов у засвіти. Виявляється, що мрії можуть здійснюватися, коли тебе вже не буде навіть на цій Землі. Гарний досить переклад.
І саме ця книга, україно-англомовна, так скажемо, буде передана до Торонто, в Канаду, де знайшов вічний спочинок Улас Самчук. Туди, тому що це буде правильно. Він не лише трудився тут, на Рівненщині і загалом в Україні, але він трудився і за кордоном, відповідно ми хочемо зробити такий подарунок, просто передати до Торонто цю книгу.
Портрети також виконані технікою «шовкографія». Із фотографії Самчукової Наталка Серветник зробила портрет, який можна було нанести на полотно, і він вдало досить нанесений. Візерунок використаний теж дуже цікавий, старовинний. Знову ж таки червоно-сині нитки у візерунку і візерунок вишитий хрестиком, а тексти вишиті стебнівкою. І ось сам уривок з «Марії» і маленьким шрифтом вишитий в одній книзі, і більшим в інших. Уривочки бралися і з початку книги, і з середини, і на завершенні звичайно. Хочемо її презентувати до дня Голодомору цьогоріч в листопаді, остання субота листопада – ми вшановуємо всіх, хто загинув під час голодомору в 1932–1933 роках, тому що «Марія» власне визнана першою книгою, яка була надрукована, книгою, яка засвідчила світові про геноцид українського народу, про голодомор.
Детальніше про книгу:
Улас Самчук "Марія" : [цифровий відеоролик] / Олена Медведєва, Віктор Мазаний, Оксана Семчишина та ін. // Олена Медведєва. – Рівне: Креативна книга, 2021. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=htCFvJe9W_0. – Назва з екрану. – Дата публікації: 24 листоп. 2021.